Хто придумав горілку
Горілка - це національний спиртний напій у російського народу. Однак не всі знають, хто винайшов горілку і коли вона з`явилася. Зробивши невелику історичну екскурсію в минуле можна спробувати знайти відповідь.
Багато хто вважає творцем цього чудо - напою Дмитра Менделєєва - відомого хіміка і творця періодичної системи. Але горілку пили навіть до його народження. Менделєєв ж випадково отримав напій, з`єднавши спирт з водою, про що і написав цілий науковий доповідь - «Про з`єднання спирту з водою». Тільки вчений не надав в ньому ніякого значення міцності напою. Сам же він її не пив, а всього лише поповнював з її допомогою державного бюджету. Улюбленим напоєм Менделєєва було сухе вино.
Оптимальний відсоток спирту в горілці визначив хімік «туманного Альбіону» - Гільпін. А наш Менделєєв лише згадав про колегу в своїй праці. Гільпін припустив, що найкраща міцність напою - 38 градусів.
Власники російських вино - горілчаних заводів вирішили, що для 38 відсоткової горілки дуже трудомістким розрахувати виплату податку на спиртне і вважали за краще випускати 40 градусний напій.
Але горілку пили і до наукових розробок і підрахунків англійського хіміка. Держава просто не робило розрахунків за вмістом алкоголю в ній. А ось в 1894 році в Росії єдиним монополістом з виробництва горілки стало уряд, запатентувавши її і визначивши масову частку спирту в горілці рівною 40 відсоткам. Ще горілку стали очищати від сивушних масел фільтром, що містить вугілля. Назвали її «Московська особлива».
Очищати спирт дистиляцією вміли араби ще в 7-8 століттях нашої ери. Тільки всередину вони його не вживали, а використовували для розтирання як лікарський засіб. По Корану навіть перша крапля вина вважається згубною, не кажучи вже про інше алкоголі. Араби придумали, як обдурити Священну Книгу і прикластися до келиха з вином. Вони умочували в чан з вином палець, струшували першу краплю, а про інше в Корані нічого не написано. Однак горілку пити араби так і не почали.
Але отримання спирту цікавило не тільки арабів. Цим впритул зайнялися європейці, зокрема італійці. І першим його отримав служитель чернечого ордену Валентиус. Ось тільки горілкою італійський спирт так і не став.
Найцікавіше, що історики так до сих пір і не з`ясували - хто ж був першим творцем горілки. Ніяких документів на цей рахунок немає. Припускають, що горілка була ізобретіна в народі, випадково, а рецепт, як билина, поширився з вуст в уста, зробивши згодом горілку самим затребуваним напоєм у східних слов`ян.